08.06.2021
У цьому короткому нарисі спогаді мова піде про те, як з’явився трамвай на Оболоні, який спочатку був основним видом транспорту для багатьох жителів 7 мікрорайону.
Як ми в дитинстві проводили вільний час.
Коли мені виповнилося три роки, моя сім’я переїхала в нову трикімнатну квартиру на вул. Зої Гайдай на Оболоні. Тоді нас оточували суцільні піски а до острівця цивілізації станції метро “Корнійчука” (ст.м. Оболонь) потрібно було добиратися на трамваї №4. Трамвайна зупинка розташовувалась прямо під будинком і ми часто проводили там вільний час.
Одним з розваг було непомітно підкладати на рейки металеві пробки від пляшок з під мінеральної води або пива.
Проїжджаючи, трамвай Плющ їх в плоскі круглі пластини, які ми запускали як японські нінзя свої сюрікени. Ще одна з розваг сидіти на причіпному обладнанні трамвая ззаду і їздити зайцем. Правда іноді трамвай зупинявся посеред дороги і тут потрібно було мати не аби яку швидкість і спритність тікаючи від водія трамвая.
Білий горобець жив на зупинці трамвая.
Одного разу на зупинці трамвая з’явився білий горобець. Це був не втікший з квартири хвилястий папужка а справжній горобець альбінос. Жителі району виявили цікавість до незвичайного горобця і регулярно підгодовували його насінням і хлібом. Горобець на довго влаштувався на зупинці трамвая і жив там кілька років. Він зовсім не лякався і клював крихти прямо з рук. А після він так само несподівано зник як і з’явився.
Трамвай на Оболоні міг довезти до метро або пташиного ринку.
Біля нашого будинку проходило два маршрути трамвая. №4 їхав до метро “Корнійчука” а №11 до Пташиного ринку на Куренівці. Це було місце паломництва дітей і їх батьків. Там продавалися цуценята, кошенята, хом’ячки. Мій інтерес був до акваріумних рибок. У нас був акваріум на 200 літрів і я часто їздив на Пташиний ринок поповнювати свою колекцію новими екземплярами флори і фауни.
Як ми в дитинстві проводили вільний час.
Коли мені виповнилося три роки, моя сім’я переїхала в нову трикімнатну квартиру на вул. Зої Гайдай на Оболоні. Тоді нас оточували суцільні піски а до острівця цивілізації станції метро “Корнійчука” (ст.м. Оболонь) потрібно було добиратися на трамваї №4. Трамвайна зупинка розташовувалась прямо під будинком і ми часто проводили там вільний час.
Одним з розваг було непомітно підкладати на рейки металеві пробки від пляшок з під мінеральної води або пива.
Проїжджаючи, трамвай Плющ їх в плоскі круглі пластини, які ми запускали як японські нінзя свої сюрікени. Ще одна з розваг сидіти на причіпному обладнанні трамвая ззаду і їздити зайцем. Правда іноді трамвай зупинявся посеред дороги і тут потрібно було мати не аби яку швидкість і спритність тікаючи від водія трамвая.
Білий горобець жив на зупинці трамвая.
Одного разу на зупинці трамвая з’явився білий горобець. Це був не втікший з квартири хвилястий папужка а справжній горобець альбінос. Жителі району виявили цікавість до незвичайного горобця і регулярно підгодовували його насінням і хлібом. Горобець на довго влаштувався на зупинці трамвая і жив там кілька років. Він зовсім не лякався і клював крихти прямо з рук. А після він так само несподівано зник як і з’явився.
Трамвай на Оболоні міг довезти до метро або пташиного ринку.
Біля нашого будинку проходило два маршрути трамвая. №4 їхав до метро “Корнійчука” а №11 до Пташиного ринку на Куренівці. Це було місце паломництва дітей і їх батьків. Там продавалися цуценята, кошенята, хом’ячки. Мій інтерес був до акваріумних рибок. У нас був акваріум на 200 літрів і я часто їздив на Пташиний ринок поповнювати свою колекцію новими екземплярами флори і фауни.
